Шановні відвідувачі та читачі веб-сторінкі с. Колодяжне!

 У вас є унікальна нагода подивитися у що перетворюють ланшафтний державний заказник "Нечимне" під час святкування поеми Лесі Українкі "Лісова пісня" , яка була натхненна цією чудовою природою полісся, яка хоча і змінилась дещо, проте стала ще більш гарною та привабливою..

 Дерева, посаджені у ті далекі часи , стали могутніми дубами, під кроною яких численні відвідувачі знаходять порятунок від палаючих променів сонця, відчуваючи приємну прохолоду Волинського полісся..))

 Але у ті не такі вже й далекі часи, 100 років тому Леся Українка не могла собі й уявити такого невіглавства, щоби коли люди зберуться згадати її світле імья та вшанувати її натхненну творчість, оспівуючи саме цю природу, разом з тим понівечать дорогу по якій ще вік тому ходили босі ноги поетеси..

 Просто нема вже слів прокоментувати цей танковий похід на природу Лісової пісні..

 Напевно навіть спляча мавка під тенетами китайського рису(не плутати з білим рисом, якого бракує численним китайцям) на дні колись широкого озера печально зітхнула у тому мулові людського невігластва та взаємовиключенності події..Саме коли те заради чого і через те що є і існує у тандемі природа-творчість саме це першоджерело і повод для дійства було спотворено..

 Невиразна ділема невість чого...

В урочищі "Нечимне" у 2010 році на щорічному фестивалі "Лісової пісні" у неділю після дощу у сб. машинами була зроблена глибока колія, як після танків на лоні природи...((((( Відео